Search the Community

Спостерігаючи за рухом на форумі, за собою, за деякими джиперами зловив себе на думці, що для багатьох з нас наші авто перетворилися на фетиш. Так як я собі це уявляю, то машина, окрім того, що це повсякденний засіб пересування, мала б бути інструментом для, даруйте за пафосність, пізнання світу (мандрівки, експедиції), відкриття свої можливостей (автоспорт). А ми все зациклюємось на цьому інструменті. От подивіться яка активність в темах "Подорожі, змагання", а яка активність в "Тюнінг, доробки", "Навігація". Отож бо... Так, ми хочемо поїхати десь далеко, нарікаємо, що не вистарчає бабла і купуємо непропорційно дорогий девайс для машини. А тим часом інші їдуть навколо світу на стоковій L200, змінивши тільки колеса, їдуть в Африку на Жигулях, в Якутію на Нивах, в Китай на Запорожцях. І не паряться про експедиційні багажники, люстри, амортизатори. Багато наших бід через нашу бідність, чи, краще сказати, обмеженість в ресурсах. Саме тому ми "готуємо" наші машини по трошки, будуємо подальші плани, вдосконалюємо. А насправді, ми зовсім не обмежені ресурсами, просто не правильно їх розподіляємо, використовуємо. В якійсь мірі це перетворюється на банальне споживацтво, на якусь таку хворобу. Ми часто сміємося з ЦЛКП (ценітєлєй лакокрасочного покритія), але багато в чому нічим не відрізняємось від них. У своєму бортовому журналі я задав риторичне запитання "Коли цей тюнінг закінчиться?". Мудрі люди відповіли, що або ніколи, або тоді коли сам це вирішиш. Не знаю, як ви, але для себе я вирішив, таки треба скласти чіткий план завершення будівництва машини і переходити до пізнання світу. Амінь.