Dutka

Так, Руслан, катнулись ми знатно. В мене вже формується помаленько компанія, з якою ми хоч на край світу, хоч в пекло поїдемо. Гори зразу проявляють справжній характер людей і показують хто чого вартий як мужчина. Бо як кататись навколо хати, то всі круті джіпери, а в горах перед лицем реальної небезпеки зразу хто в ліс а хто по дрова. На щастя в цій поїздці всі проявили себе гарно і ніхто не скиглив, не нив і всі рубались по мірі своїх фізичних і моральних можливостей. А дехто і взагалі викладався на 200%, за що всім дякую. Пороги долали не надто складно і не дуже довго, бо перед нами трохи раніше ними проїхала група квадріків, які на першому порозі кинули три кругляка і накидали каменюків і цей поріг всі взяли трошки допомагаючи собі лебідкою. З другим вззагалі проблем не було. Ще дуже помогло, що в багатьох машин в групі були коробки автомат, що суттєво спрощувало задачу. На ручних коробка люди знепривички до їзди по каменюках в ріці трошки більше вовтузились, але там вже кожен показував свої навики управління автомобілем. Виїзд з ріки був дуже засніженим. Там лежало в колії десь метрів 50 снігу а далі суха дорога. Я там виїздив перший. Ішов внатяг на лебідці і топтав колію решті, тому докладно описати хто як скакав по тих порогах не можу. За пів години протягнувся той участок і вискочив на сухе. Ну сухе - то просто без снігу. Насправді там була розмокша глиняна колія. ДАлі я дав коксу і вискочив до двох пеньків, де мені дорогу перекрив знову сніг. Я взяв лівіше, на траву і поміж малолітніх ялинок виїхав вище. Там і обірвав фонаря і помяв крило. А далі пішло вверх як по маслу. Коли вже був на верху, то по рації прийшло повідомлення повертатись і підтягнути Патруля лебідкою. Їдучи вниз я протоптав рештки снігу і вперся бампером в бампер патруля який ходом ішов догори. Далі була дуже драматична картина, бо Патруль втратив хід і вже не зміг толком піднятись. Я ж побачив що все в нормі поїхав знову наверх страхувати вже зверху. А це привело до того, що піднімаючись вдруге я дав знову "тапку в пол", бо інакше не їхало і резина милилась пластиліновою глиною і своїми 35 тапками нарив добрячої колії хлопцям. Далі після мого другого разу вже ніхто ходом не зміг піднятись. Я так відчував підсвідомо як мене всі кляли за ту колію. А в ріку на ті пороги я б їхав знову. Дуже вже там цікаво драпатись. І підйом по сухому дійсно 5 хвилин займе, не більше. Тільки я вкурити не можу де треба було їхати далі вверх? Ми підїхали рікою до підйому і пішли вверх. То була траверса гори. Там на верху траверси була добряча колія яка спускалась далі знову в ріку до тих порогів. На дороги вверх ми не бачили там ну ніяк. Може намалюєш куда то тре було їхати? А ще підкажи, якщо знаєш як з Осмолоди на Перевал Легіонів потрапити? Потічком Негровець? чи може Горганським хребтом? Я так зрозумів, що там кільце замикається на урочищі Пекло? Можеш щось по цьому сказати? Я планую туди повернутись і хотів би зробити кільце від Легіонів до Легіонів. Дякую, Руслане, за підказки. Може б ми разом якось таку поїздку замутили? Що скажеш?

Спасибо всем-всем! Мне очень приятно слышать такие слова от вас и я очень рад что у меня есть машина, которая меня свела с такими прекрасными людьми как вы! Большое вам всем спасибо!

Ух покатались! Я вже вдома. Юра поїхав щойно від мене додому. Хочу подякувати всім хто до нас приєднався! Я був дійсно радий бачити старих друзів, знайомих і познайомитись вживу з новими людьми! Ви всі супер! Вже скучаю за вами! Окремо хочу попросити у всіх вибачення. Це був мій перший досвід проведення і організації такого роду поїздок. Дуже багато недоліків я виявив у своїй роботі. Якщо хтось має якісь зауваження, пропозиції або просто поради, то напишіть мені в приват, будь-ласка. Я буду радий почути всіх. Також окремо хочу попросити вибачення у екіпажів Зими і Свіна, за затяжне очікування в Надвірній. Якось нам з самого початку поплили всі графіки. Обіцяю виправитись і був би радий вас бачити знову. Тепер попробую трошки розказати як воно було. Перевал Легіонів подолали взагалі без проблем - вверх зі сторони Бистриці взагалі асфальт, а вниз також легенько. Хіба в Калабані трошки пофоткались, познімали відео, покатались по глині. Далі стали на ніч. Пішов дощ. Зате вечір вдався на славу! На другий день стартували через Усть Чорну на Свидовець. Десь на висоті 1100м сніг вже створив нам певні проблеми. Їх можна було вирішити, все їхалось. Можна було топтати колії і просуватись. Але піша а потім автомобільна розвідка показали, що таки на сам Свидовець нам не проїхати, бо там ще сніги. Порубавшись цілий день в снігу, поїхали в готель поблизу Усть Чорної відмиватись і підлатати лебідки. В цей вечір ми навчились на коліні заплітати порваний кевларовий і стальний трос. А також відмітили з останніх сил мій день народження. Хлопці мені подарували просто чудесний подарунок, який виручав нас весь наступний день. Дуже вам дякую! Наступного дня консіліум вирішив що по запланованому маршруту їхати немає сенсу. Логіка підказувала, що проїхати можна було хіба Чорним Черемошем, але то було дуже далеко їхати. Але екіпаж Зими витягнув із широких штанів просто шикарний маршрут від Комсомольська через Верх Чорної Ріки до Осмолоди, куди і вирішено було їхати. Маршрут був просто класнючий своїм різноманіттям і складністю. Особливо порадувало подолання розмитої дороги, подолання метрових порогів а також дуже цікавий підйом а потім і спуск. Туди варто повернутись і проїхати ще раз. Далі після успішного доїзду до Осмолоди ми зі сльозами на очах попрощались із екіпажами Зими, Патрола, Влада і Свіна. ТАй поїхали заселятись до готелю. Провели дньовку, привели себе і машини в порядок і розїхались - екіпаж Серго поїхав у Львів латати машину і зутрічати сім*ю, а ми з Юрою замахнулись проїхати через урочище Пекло на ту сторону. Байдуже куди - чи верхами на Бистрицю, чи на перевал Легіонів, чи вниз до підніжжя перевалу (цвинтаря легіонерів). Все вказували на то, що ми повинні піднятись потічком Негровець прямо на Урочище Пекло. Але так і не змогли того зробити, бо там різали ліс і так понакидали дров, патиків і всякої всячини, що нам в 2 чоловіки то розкидати дуже довго булоб. Та і не було впевненості, що той потічок нас таки кудись виведе. Тому ми заночували і зранку виїхали в сторону Тернополя. По дорозі згадали, що в нас є ще одна непройдена дорога - Стрипа Трофі. Рішили провести розвідку. Приїхали, провели дньовку в Дністровському каньйоні і поїхали кататись. Доїхали по ріці до бази "Над Стрипою" в с.Скоморохи взагалі без проблем. А далі як поїхали вверх по ріці - то вже було трохи веселіше. Болотиста долина, завали з дерев, які проходили машинами не розчищаючи, броди і прокладання дороги прямо по джунглях. Потім виїхли на траверсуканьйона Стрипи. І коли нам залишалось 300м до Русилівських водоспадів, мене стягнуло в обрив. Машина завислаправим боком над обривом. двома, лебідками через систему з блоком помалу витягнули мене на рівне, пішли пішком до водоспадів, відмітились там і поїхли в Тернопіль. Отакий кінець наших пригод. Пізніше ще щось допишу і накидаю своїх фоток як розберу. П.С. Основний маршрут експедиції "Серце Карпат" залишився непройденим і переноситься на серпень. Будем раді всіх бачити

Тарас, один прицеп - 8 коліс. Остаточно. Дай мені, будь-ласка телефон чи якісь контакти куди ми маємо попасти в Надвірній. І адрес. Дякую.

Доливай АТФ Декстрон 3. Рейку в ремонт пока окончательно не умерла.

Ну и славненько. На ровном не задевает, а при артикуляции - в горах проверим. Если что, то снимем передние колеса и поедеш на дисках Шутю. Не парься, все будет ОК!

Да, Столяр прав. Но не в случае с рамой. Если будут задевать за раму, то нужно или проставки ступичные поставить или другие диски взять. А все остальное, кроме рамы, можна и обрезать

Нормально. В случае с симексоподобными резинами (симексы, сильвера, федима, инса турбо итд) есть особенность, что если её одеть на диск поуже, то боковина станет ровная а не выпуклая, а клыки (боковые зацепы) будут выступать за боковину, что несомненно скажтеся на проходимости в лучшую сторону и на защите боковины (в горах частые боковые порезы). Более ровную боковину трудне порезать. Поэтому нормальный выбор. А диски стоковые от эльки? С вылетом +46? Как собереш колеса, то одень на передок и покрути руль, посмотри не будет ли задевать за раму или ещё чего.

Миша все верно написал. Ибо это все что продают у нас - околостоковое гамно. И ездить на этом нужно как на обычной машине, тогда оно ходит. А если вваливать - долго не проживет. Из всего ширпотреба только чуток получше будут Кони Хеви Трек Рейд (!). Остальное просто заменитель стока. Чтоб хорошо вваливать и не сцать что развалится - нужно смотреть как сделал Митяй и себе так делать.

Выскажусь и я. Нормой есть такой расклад - диск должен быть на 70-90% уже покрышки. Если взять 285 резину, что есть 11,2", то нормой будет 8" диск. У меня как раз так. Что ещё могу сказать - 285 резина встанет и на 7" диск и на 10" диск нормально. Но! Нужно учитывать все факторы - что за резина, её тип корда (диагональный или радиальный) и для чего она. Но общий подход такой - чем уже диск, тем МЕНЬШЕ вероятность разбортироваться, т.к. покрышка разбортируется всегда во внутрь. Наружу это ещё нужно постаратся разбортировать. Второй аспект - почти все резины маломерят, особенно по ширине. Поэтому 7"-8" для МТ покрышки много лучше в бездоре, чем 10". Третье - теория нам говорит о том, что радиальная покрышка в поперечном сечении как бы прямоугольная, а диагональная - круглая. Моя практика это подтверждает, т.к. у меня есть и та резина и та. Но при одевании широкой радиальной резины на узкий диск боковина будет уходить внутрь покрышки, а протектор будет оставаться более ровным. Если накачать 3атм то он чуток вздуется по середине и будет износ среднгей дорожки. Если качать 1,8-2атм то ничего не будет. Развал больше ест резину чем узкий диск. На последок скажу любопытную информацию. Эволюция внедорожного спорта показала такое - сначала все ставили бед-локи, потом двойные бедлоки. Но сбились, т.к. колесо уже уходило в 50+ кило веса. Далее пошли аирлоки, но у нас не прижились - грязь набывается и перетирает камеру. Теперь тренд такой - диск в 50% ширины. Т.е. береться колесо условно 12" ширины и одевается на 6" диск. Для полной уверенности проходять по диску стекольным герметиком и усе. поинт разбортируеш. Ещё используют разборные диски и вместо аирлоки пихают внутренний бед-лок - режут кусок водопроводной трубы диаметром 400мм и пихают в колесо во внутрь. Но это гонка бюджетов - разборную ковку не так легко купить. Так что думайте и узнавайте. Резюме - под 285 резину 7"-8" диск. А ковку на 10" возьми и положи в гараже. Позже или продаш за дорого (500-1000$ комплект) или купиш Богера размером 33" и шириной 15" и поставиш на эти диски. И будет Елька-лаптежник. По болоту попрет поверху! Удачи.

Добавив в перше повідомлення теми табличку з учасниками. Перевірте, чи нікого не забув. Наголошую - ВСІ ПОВИННІ МАТИ ПАСПОРТИ з собою!

Саша Свін, на 3 сторінці цієї теми є повідомлення №43 - там є приблизний графік руху. Більш точніше я написати не можу - сам розумієш оффроуд в горах штука непередбачувана. З нами їде як мінімум одна машина з Києва на 3-4 дні. Ти також можеш поїхати на 3-4 дні. В графіку руху є передбачені місця для повернення додому. Якщо поїдеш на перші 3-4 дні, то потрапляєш на : перевал Легіонів, Свидовець і якщо буде ще час то на вершину Петроса. Далі ми їдемо на Говерлу, а ти повертаєш вниз і їдеш додому. Все просто. В перше повідомлення обов"язково запишу всіх хто відмітились що їдуть, дякую за нагадування.

Не заздри! Приєднуйся до нас! Якщо не виходить своєю машиною, то сідай штурманом. Штурманів не хватає. Хоч на пару днів! Є машини які будуть в неділю, 3,05 чила повертатись до Києва. Є які будуть ще пізніше повертатись. Є ще купа вільного місця! Відосики не те слово. Я обіцяв одній дуже хорошій людині ,яка мені дуже сильно допомогла в побудові маршруту цілий фільм про поїздку .Мусимо дотримати слова.

В этом году пикапклуб едет в Сердце Карпат!

СкІльки часу підніматись до тієї полонини? Я думаю, що ми всерівно спробуємо пробитись тим "коротким" шляхом а як не піде, то повернем і поїдемо нормальною дорогою.

Руслан, дуже дякую за інформацію.

Я хоч і не член Львівського клубу 4х4 і не маю до нього відношення, але подумав що варто створити цю тему. 18.04.2015р. відбудеться 2 етап Кубку Львова з трофі. Старт - фініш с.Зашків Всі подробиці на форумі Львівського клубу 4х4. Ми з Юрою плануємо їхати. Можливо хтось захоче приєднатись? Рекомендую...

Не було ТР2. Всі поїхали в ТР3.

Тросогасітєль бери. В мене нема і не знаю чи в когось ще він є. Лопати я маю три штуки. А взагалі лопата хоч одна має бути в кожній машині. Руслан, А ви пройшли по перевалу Легіонів звичайним маршрутом чи тим екстремальним по кордону? Якщо екстремальним, то розкажи в двох словах як там? Відео ваші я всі бачив. Але відео то таке. Хочеться почути що там на практиці було.

Во во. Я не проти алкоголю. Я проти розгільдяйства і наплевательского відношення. А випивша людина до цього більш склонна. Ну да ладно, не будем цю тему розмусолювати. Свою думку я сказав. А там собі кожен рішить. Про тросогасітєлі - все вірно написано. Хочаб стару куртку чи штани накидати. Хоча і самому зробити нормальний тросогасітєль не проблема.

да да, было дело. молодцы, что сработали оперативно.

Та то не сухий закон. Думаю кожен бував в ситуації, коли ніби нормальний чоловік випив чуток і в нього капець набрав зразу пару кіло ваги. А потім він або страшно риє колії по всій дорозі, або поправляє трос лебідки під навантаженням або взагалі розложиться посеред калюжі з обірваним шрусом і роби з ним що хочеш. Звісно ,це ні про нікого з нас. Ми ж всі хороші, мирні і адекватні. Просто не хочеться випробовувати долю вдалі від цивілізації. Для таких речей існує недільний покатушкінг-шашликінг

аааа я понял. Ну я не вникал, мне человек так сказал, а я и поверил. Простите. П.С. А что у нас уже такая фича есть как на ОРМе? Шутю, не обижайтесь

Тут нарыл тебе клиента на машину. Пробивается на форум, но говорит что регистрация поломана. Если что, то можна давать твой номер тел, Саша? Правда просит подождать пока продаст пузотер...