Dutka

Експедиція "серце Карпат"

346 posts in this topic

Скоко????????  Ты что ехал не за рулем?!  :lol:

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

С 2-х фотов штурманов :-)

Я ехал за рулем :-)

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

давайте фото и видео а то хочется посмотреть что Вы там делали ))))

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Скоко???????? Ты что ехал не за рулем?! :lol:

джес, это не особо и много, если не художественная съемка, а в динамике (в режиме серийной съемки). После чего, отбраковывание и удаление в комфортных условиях :)

PS: серийная съемка, около 30 кадров/мин.

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Посмотрел фотки в отеле на телевизоре... Завидуйте... Вся экспедиция как вживую... Ждите пока приеду. Не пожалеете! :)

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ух покатались! Я вже вдома. Юра поїхав щойно від мене додому. 

Хочу подякувати всім хто до нас приєднався! Я був дійсно радий бачити старих друзів, знайомих і познайомитись вживу з новими людьми! Ви всі супер! Вже скучаю за вами!

 

Окремо хочу попросити у всіх вибачення. Це був мій перший досвід проведення і організації такого роду поїздок. Дуже багато недоліків я виявив у своїй роботі. Якщо хтось має якісь зауваження, пропозиції або просто поради, то напишіть мені в приват, будь-ласка. Я буду радий почути всіх. 

Також окремо хочу попросити вибачення у екіпажів Зими і Свіна, за затяжне очікування в Надвірній. Якось нам з самого початку поплили всі графіки. Обіцяю виправитись і був би радий вас бачити знову. 

 

Тепер попробую трошки розказати як воно було. Перевал Легіонів подолали взагалі без проблем - вверх зі сторони Бистриці взагалі асфальт, а вниз також легенько. Хіба в Калабані трошки пофоткались, познімали відео, покатались по глині. Далі стали на ніч. Пішов дощ. Зате вечір вдався на славу! На другий день стартували через Усть Чорну на Свидовець. Десь на висоті 1100м сніг вже створив нам певні проблеми. Їх можна було вирішити, все їхалось. Можна було топтати колії і просуватись. Але піша а потім автомобільна розвідка показали, що таки на сам Свидовець нам не проїхати, бо там ще сніги. Порубавшись цілий день в снігу, поїхали в готель поблизу Усть Чорної відмиватись і підлатати лебідки. В цей вечір ми навчились на коліні заплітати порваний кевларовий і стальний трос. А також відмітили з останніх сил мій день народження. Хлопці мені подарували просто чудесний подарунок, який виручав нас весь наступний день. Дуже вам дякую! Наступного дня консіліум вирішив що по запланованому маршруту їхати немає сенсу. Логіка підказувала, що проїхати можна було хіба Чорним Черемошем, але то було дуже далеко їхати. Але екіпаж Зими витягнув із широких штанів просто шикарний маршрут від Комсомольська через Верх Чорної Ріки до Осмолоди, куди і вирішено було їхати. Маршрут був просто класнючий своїм різноманіттям і складністю. Особливо порадувало подолання розмитої дороги, подолання метрових порогів а також дуже цікавий підйом а потім і спуск. Туди варто повернутись і проїхати ще раз. Далі після успішного доїзду до Осмолоди ми зі сльозами на очах попрощались із екіпажами Зими, Патрола, Влада і Свіна. ТАй поїхали заселятись до готелю. Провели дньовку, привели себе і машини в порядок і розїхались - екіпаж Серго поїхав у Львів латати машину і зутрічати сім*ю, а ми з Юрою замахнулись проїхати через урочище Пекло на ту сторону. Байдуже куди - чи верхами на Бистрицю, чи на перевал Легіонів, чи вниз до підніжжя перевалу (цвинтаря легіонерів). Все вказували на то, що ми повинні піднятись потічком Негровець прямо на Урочище Пекло. Але так і не змогли того зробити, бо там різали ліс і так понакидали дров, патиків і всякої всячини, що нам в 2 чоловіки то розкидати дуже довго булоб. Та і не було впевненості, що той потічок нас таки кудись виведе. Тому ми заночували і зранку виїхали в сторону Тернополя. По дорозі згадали, що в нас є ще одна непройдена дорога - Стрипа Трофі. Рішили провести розвідку. Приїхали, провели дньовку в Дністровському каньйоні і поїхали кататись. Доїхали по ріці до бази "Над Стрипою" в с.Скоморохи взагалі без проблем. А далі як поїхали вверх по ріці - то вже було трохи веселіше. Болотиста долина, завали з дерев, які проходили машинами не розчищаючи, броди і прокладання дороги прямо по джунглях. Потім виїхли на траверсуканьйона Стрипи. І коли нам залишалось 300м до Русилівських водоспадів, мене стягнуло в обрив. Машина завислаправим боком над обривом. двома, лебідками через систему з блоком помалу витягнули мене на рівне, пішли пішком до водоспадів, відмітились там і поїхли в Тернопіль. 

Отакий кінець наших пригод. 

Пізніше ще щось допишу і накидаю своїх фоток як розберу. 

 

П.С.

Основний маршрут експедиції "Серце Карпат" залишився непройденим і переноситься на серпень. Будем раді всіх бачити :)

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Игорь супер, по хорошему....

 

П.С. Без фото:- НЕ ВЕРЮ!

Edited by badan
0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Бачу, що нормально ви катнулись.

Тепер у тебе Ігор, буде вєрнякова компанія з тих хто любить нормальний екстрім, а кому таке не подобається, згадавши куди ти їх затягнув на "еті майскіє" :D ,  мабуть навіть трубку від тебе брати не будуть  :P . 

 

У вас напевно багато часу пішло на ті пороги, що в річці, я вже писав (пост #135), метрів 30-50 перед цією річкою є стрімкий підйом вправо, він проїзний і виходить на той же ж підйом, що після річки з порогами (там де на фото Джимнік тягнеться на лебідці, пост 134). 

Коли там немає снігу, цей підйом до самого верху проїжджається своїм ходом за 5 хвилин, правда за допомогою какой-то матєрі і турбодізельного коксохіму :D .  


А траса ця до Вишківського Горгану, взагалі шикарна. На мою думку, це одна з найжирніших оффроїдних трас в Карпатах. 

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Итак, всем привет! Спасибы будут отдельным постом, пока первая часть фоток. 

 

http://www.drive2.ru/l/6604255/

 

Все фотки потом выложим отдельным архивом. 

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Так, Руслан, катнулись ми знатно. В мене вже формується помаленько компанія, з якою ми хоч на край світу, хоч в пекло поїдемо. Гори зразу проявляють справжній характер людей і показують хто чого вартий як мужчина. Бо як кататись навколо хати, то всі круті джіпери, а в горах перед лицем реальної небезпеки зразу хто в ліс а хто по дрова. На щастя в цій поїздці всі проявили себе гарно і ніхто не скиглив, не нив і всі рубались по мірі своїх фізичних і моральних можливостей. А дехто і взагалі викладався на 200%, за що всім дякую. 

 

Пороги долали не надто складно і не дуже довго, бо перед нами трохи раніше ними проїхала група квадріків, які на першому порозі кинули три кругляка і накидали каменюків і цей поріг всі взяли трошки допомагаючи собі лебідкою. З другим вззагалі проблем не було. Ще дуже помогло, що в багатьох машин в групі були коробки автомат, що суттєво спрощувало задачу. На ручних коробка люди знепривички до їзди по каменюках в ріці трошки більше вовтузились, але там вже кожен показував свої навики управління автомобілем. 

 

Виїзд з ріки був дуже засніженим. Там лежало в колії десь метрів 50 снігу а далі суха дорога. Я там виїздив перший. Ішов внатяг на лебідці і топтав колію решті, тому докладно описати хто як скакав по тих порогах не можу. За пів години протягнувся той участок і вискочив на сухе. Ну сухе - то просто без снігу. Насправді там була розмокша глиняна колія. ДАлі я дав коксу і вискочив до двох пеньків, де мені дорогу перекрив знову сніг. Я взяв лівіше, на траву і поміж малолітніх ялинок виїхав вище. Там і обірвав фонаря і помяв крило. А далі пішло вверх як по маслу. Коли вже був на верху, то по рації прийшло повідомлення повертатись і підтягнути Патруля лебідкою. Їдучи вниз я протоптав рештки снігу і вперся бампером в бампер патруля який ходом ішов догори. Далі була дуже драматична картина, бо Патруль втратив хід і вже не зміг толком піднятись. Я ж побачив що все в нормі поїхав знову наверх страхувати вже зверху. А це привело до того, що піднімаючись вдруге я дав знову "тапку в пол", бо інакше не їхало і резина милилась пластиліновою глиною і своїми 35 тапками нарив добрячої колії хлопцям. Далі після мого другого разу вже ніхто ходом не зміг піднятись. Я так відчував підсвідомо як мене всі кляли за ту колію.

 

А в ріку на ті пороги я б їхав знову. Дуже вже там цікаво драпатись. 

І підйом по сухому дійсно 5 хвилин займе, не більше. 

Тільки я вкурити не можу де треба було їхати далі вверх? Ми підїхали рікою до підйому і пішли вверх. То була траверса гори. Там на верху траверси була добряча колія яка спускалась далі знову в ріку до тих порогів. На дороги вверх ми не бачили там ну ніяк. Може намалюєш куда то тре було їхати?

 

А ще підкажи, якщо знаєш як з Осмолоди на Перевал Легіонів потрапити? Потічком Негровець? чи може Горганським хребтом? Я так зрозумів, що там кільце замикається на урочищі Пекло? Можеш щось по цьому сказати? Я планую туди повернутись і хотів би зробити кільце від Легіонів до Легіонів.

 

Дякую, Руслане, за підказки. Може б ми разом якось таку поїздку замутили? Що скажеш?

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

суперово!!!

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Итак, всем привет! Спасибы будут отдельным постом, пока первая часть фоток. 

 

http://www.drive2.ru/l/6604255/

 

Все фотки потом выложим отдельным архивом. 

Супер, хотим ещё!!!

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ігор, дорога вправо догори була якраз у тому місці де ми вийшли з річки самий перший раз. Чуть вище перед коліями з снігом де ти перший раз тягнувся лебідкою. Направо вгору пішов стрімкий підйом клиновидний (вода вимила). Я з Юрою дивився на той варіант але слідів там видно не було і ми не здогадались що то дорога коротка ))

Ігор для чого тобі то коло? Оптимально катнутись з Торунського до Бистриці або навпаки, адреналіну побільше буде))

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ми з Юрою не пробились в Пекло :) Значить нам туди потрібно :) З Торунського до Бистриці якщо я правильно розумію також через Пекло їхати? Чи кудою. Я зараз тільки почав вивчати супутник на предмет доріг і тій стороні. Ніколи Горгани не дивився, бо не складалось туди їхати. З Торунського до Верху Чорної Ріки і так вже відомий маршрут. Хочеться розкопати далі. 

 

Доречі там де ми пропиляли ліс (по старій дорозі що по генштабу намальована) вже можуть їхати люди - там буде знатне рубілово. Особливо якщо підніматись зі строни Осмолоди. Шкода як та дорога заросте знову. 

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Можна й через Пекло... то вже Руслан краще підкаже, він там вже певно кожну стежину знає ))

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вообще не брать телефон, тогда жена привыкает ориентироваться по календарю.

так сутки опоздания по графику и получился :)))

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

кто возьмется за обработку фоток и видео?

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

... і ми не здогадались що то дорога коротка ))

 

Zima правий, то якраз і є та коротка дорога, щоб не їхати порогами.

На відео (пост 135) звідки стартує Патрол, вправо метрів 100 та дорога знову спускається в річку з тими двома порогами. Ми колись розгрібали цю річку кирками і за допомогою лебідок від величезних каменів, які після зими обвалились разом з берегом.

Шкода як та дорога заросте знову. 

Не заросте :) , скидай трек свіпопкропиляної дороги.

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

 

 

А ще підкажи, якщо знаєш як з Осмолоди на Перевал Легіонів потрапити? Потічком Негровець? чи може Горганським хребтом? Я так зрозумів, що там кільце замикається на урочищі Пекло? Можеш щось по цьому сказати? Я планую туди повернутись і хотів би зробити кільце від Легіонів до Легіонів.

З Осмолоди до Перевалу Легіонів можна піднятись потічком Бистрик, він впирається у вирубку, але там можна проїхати через неї до верха, а там вліво до Сивулі і на Тавпіширку (на карті WP117 -121). Але я б їхав навпаки з Перевалу на Осмолоду. 

На Комсомольськ з Осмолоди вже є три дороги, одна та, що ви пропиляли, через старий кордон, інша по річці Молода, потім  Гича, також до кордону і ще одна по Лімниці через хребет Дар`їв (на карті WP 122-125). І тут відразу ж випадає бонус, можна не їхати до Комсомольська, а повертати вправо і вже по протоптаній вами дорозі підніматись до старого кордону попри г. Верх Чорної Ріки і по кордону можна фінішувати аж на Торуньському перевалі.

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Карти

post-6856-0-32409600-1431389842_thumb.jp

post-6856-0-03712400-1431389856_thumb.jp

post-6856-0-32409600-1431389842_thumb.jp

post-6856-0-03712400-1431389856_thumb.jp

post-6856-0-32409600-1431389842_thumb.jp

post-6856-0-03712400-1431389856_thumb.jp

post-6856-0-32409600-1431389842_thumb.jpg

post-6856-0-03712400-1431389856_thumb.jpg

post-6856-0-32409600-1431389842_thumb.jpg

post-6856-0-03712400-1431389856_thumb.jpg

Edited by RuslanColumbia
0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Дякую, Руслане, за підказки. Може б ми разом якось таку поїздку замутили? Що скажеш?

Обов`язково, тільки треба щоб сніг зійшов.

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Дякую, Руслане, за підказки. Може б ми разом якось таку поїздку замутили? Що скажеш?

Обов`язково, тільки треба щоб сніг зійшов.Трєбую повтора! Я тоже з вами!
0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Тарас, то вже дві поїздки намічається - одна Горганами з рубіловом і ще одна - повтор невдалої експедиції "Серце Карпат", більш лайтової.

 

Доречі, по Серцю Карпат - шпіони доложили, що з г. Піп Іван до г. Говерла можна доїхати траверсою Чорногірського хребта, а не вкругову через низ. Там дорогу почистили пару років назад від великих валунів. Хіба деревця можуть мішати, але то можна виправити :)

 

Так що є можливість проїхати ще одною короткою дорогою :)

0

Share this post


Link to post
Share on other sites